Троє на бумелі

Багатьом відома гумористична повість Джерома Клапки Джерома "Троє в одному човні (як не рахувати собаки)". Та не всі знають про її продовження "Троє на бумелі", німецькою мовою – «Drei Männer auf Bummelfahrt». Цей твір користувався не меншою популярністю, ніж перший.

Відомі за повістю «Троє у човні» герої — троє друзів: Джей, Джордж і Гарріс — цього разу вирушають у велосипедну подорож Німеччиною. Основну увагу автор приділяє не так велосипедам, як місцям, де герої зупиняються на відпочинок. На велосипедах трійця пересувається тільки в окремих місцях, інший час велосипеди їдуть разом із героями у потязі. Друзі подорожують із Гамбурга до Берліна через Ганновер, потім у Дрезден і Прагу, а звідти через Карлсбад і Нюрнберг до Шварцвальду. Крутять педалі, трясуться в потязі, підіймаються в гори, оглядають пам'ятки в містах. Потрапляють в казусні ситуації, сміються, жартують. І багато та досить серйозно розмовляють: про англійців і німців, про мови, про схожість і відмінності народів і звичаїв. Багато уваги автор приділяє спостереженням за характером німців і їхнім побутом. Вражає знання письменником тонкощів людської психології (відносин сімейних пар, особливостей дружби, менталітету німців). Гумор межує тут із іронією та сатирою. Але іронічні зауваження автора пройняті чималою симпатією (варто зазначити, що школа імперської Німеччини, з усією властивою серйозністю, на багато років рекомендувала книгу для хрестоматійного читання).
У романі багато барвистих описів Німеччини, проте було б помилкою вважати цей твір якимсь путівником по німецьких землях. Сам автор про це чесно попереджає: «Якщо хтось думає, що за допомогою цієї книжки здійснить мандрівку Німеччиною і Шварцвальдом, то, мабуть, заблукає, не доїхавши й до Гастінґса. І це буде не найстрашніше з усього, що з ним станеться. Щодалі від дому він заїде, то більші труднощі постануть перед ним».
У книзі раз у раз трапляються смішні порівняння національних характерів — часто не на користь англійців: «У Німеччині сільські дороги обсаджено плодовими деревами. Ніщо не стримує дорослого чи хлопця від того, щоб зірвати і з'їсти якесь яблуко — ніщо, крім совісті. В Англії такий стан речей викликав би повсюдне обурення. Діти б сотнями мерли від холери. Медики з ніг би падали, долаючи наслідки переїдання кислих яблук та зелених горіхів. Громадська думка почала б вимагати задля безпеки плодові дерева обгородити. Садівникам, які не забажали витрачатись на мури й частоколи, не дозволили б сіяти по країні хвороби та смерть. А от у Німеччині хлопець буде милю за милею крокувати по безлюдній дорозі, обсадженій плодовими деревами, щоб на дальньому краю села купити собі на пфеніг груш». Водночас, багато рис німців — як, наприклад, їхнє гіпертрофоване прагнення до порядку — викликають веселе здивування у персонажів Джерома: «То не поштові скриньки, то пташині хатки. Ти повинен зрозуміти цей народ. Німці люблять птахів, але птахів охайних. Якщо птахові дозволити жити, як йому хочеться, то він моститиме гнізда, де заманеться».
У цілому повість дуже повчальна і дає точне уявлення про відмінності в менталітетах різних націй. Але насамперед «Троє на бумелі» — це дуже добра і смішна книга.
Книга була написана під час, коли почала згасати вікторіанська «велосипедна манія», що виникла з поширенням двоколісних «безпечних велосипедів». Велосипеди тільки що стали таким же звичним предметом життя, яким ми їх бачимо сьогодні. Незважаючи на минуле століття, багато зауважень Джерома з приводу велосипедів і велосипедних винаходів як і раніше смішні і актуальні.
Такого, однак, не можна сказати про спостереження Джерома щодо німецького характеру і стереотипу. Комічні стереотипи Джерома щодо Німеччини і німецького характеру об'єктивно застаріли разом з «кайзерівської Німеччиною», і тим більше цікаві з соціально-історичної точки зору.
Твори Джерома Клапки Джерома можна знайти в бібліотеці.

Немає коментарів:

Дописати коментар