Ґете-Інституту: історія

Урок німецької в Goethe-Institut в Murnau у 1969 році. ©Goethe-Institut

Інститут імені Ґете був заснований в 1951 році як правонаступник заснованої в 1925 році Німецької академії. Спочатку він повинен був навчати іноземних вчителів німецької мови в Німеччині. У 1953 році почалися перші мовні курси, в цей же час інститут поставив завдання сприяти просуванню німецької мови за кордоном. У 1959-1960 рр.. всі державні федеральні установи культури за кордоном стали частиною інституту ім. Ґете. У 1968 році інститут почав свою культурну програмну діяльність. З падінням залізної завіси в 1989 році інститут посилено розширив свою діяльність в Східній Європі, що призвело до відкриття великої кількості філій.

1951

Гете Інститут створено в якості наступника Німецької академії (Deutsche Akademie). Його першим завданням є перепідготовка іноземних викладачів німецької мови в Німеччині.

1953

Починаються перші мовні курси в Бад Райхенгаль (земля Баварія). Високий попит приводить до створення інших навчальних закладів в Мурнау і Кохель.

Принцип вибору: маленькі, ідилічні місця, які показують післявоєнну Німеччину з найкращої сторони.

В якості навчального посібника є перший власний підручник Ґете-Інституту, легендарний у професійних "Шульц-Griesbach" ("Schulz-Griesbach").

1953-55

Уроки німецької мови, підготовка вчителів та супроводжуючі культурні програми є основним завданням.

1959/60

У Goethe-Institut за ініціативою керівника відділу культури Міністерства закордонних справ, Dieter Sattler, відкриваються німецькі культурні установи закордоном.

Цей початок розвитку загальнонаціональної мережі інститутів за кордоном символізує активну зовнішню культурну політику Федеративної Республіки Німеччини.

1968

Під впливом студентських заворушень культурна програма роботи Ґете-Інституту орієнтується тепер на соціально-політичні теми і авангардне мистецтво. 

1970

Від імені Міністерства закордонних справ Ralf Dahrendorf розробляє "Рекомендації з зовнішньої культурної політики». Діалог і культурна робота, заснована на партнерстві, стають неодмінними складовими зовнішньої політики. Це розширене визначення культури стає в епоху Віллі Брандта основою діяльності Goethe-Institut.

1976

Міністерство закордонних справ і Goethe-Institut підписали рамкову угоду. Згідно неї, інститут отримує статус самостійної культурної установи.

1980

Нова концепція розташування навчальних закладів Goethe-Institut: поряд з маленькими баварськими містечками також починають діяти інститути у великих та університетських містах.

1989/90

Відкриття Східної Європи: діяльність Goethe-Institut в 90-ті роки зосереджена у великій мірі в цьому регіоні.

2001

Злиття з Inter Nationes.

2004

Goethe-Institut першим як західний інститут культури відкриває інформаційний центр в Пхеньяні (Північна Корея).

2005

Goethe-Institut нагороджений іспанською премією Prinz-von-Asturien 2005.

2007

Goethe-Institut отримує вперше за 10 років більше коштів на підтримку і розширення своєї глобальної мережі.