Хто поділив мову на рівні

Точніше, хто поділив вивчення іноземної мови на рівні?

 У листопаді 2011 року своєю Резолюцією Рада Європейського союзу рекомендувала використання Рекомендацій для валідації рівнів знань іноземної мови.

Що це за такі «Рекомендації»?

Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання (англ. Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment) — керівний документ, що використовується для опису досягнень тих, хто вивчає іноземні мови у Європі та, поступово, в інших країнах (Колумбія та Філіппіни).

Відповідно, основою для розробки навчальних програм з вивчення іноземної мови, організації мовних курсів є Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти (ЗЄР).

Усі, хто вивчає іноземну мову, розподіляються на шість рівнів:

    A - Елементарний рівень володіння мовою

        A1 Початківець

        A2 Початкові знання

    B - Самостійне вживання мови

        B1 Середній рівень

        B2 Вище середнього

    C - Компетентне вживання мови

        C1 Просунутий

        C2 Досвідчений

Передбачається, що учень здатен писати, слухати, говорити та писати на кожному з рівнів.

Тепер, ознайомимося з кожним рівнем детальніше.

А1

Здатність розуміти і вживати загальновідомі побутові вирази і прості речення, спрямовані на задоволення конкретних потреб. Уміння представити себе й інших, поставити питання іншим людям щодо їхньої особи – наприклад, де людина живе, яких людей вона знає,  які речі вона має – і відповідати на запитання такого типу. Уміння порозумітися у простих ситуаціях, якщо співрозмовник говорить повільно й чітко і готовий іти назустріч.

А2

Здатність розуміти речення і часто вживані вислови, пов’язані із знайомими сферами, наприклад, інформація про особу і сім’ю, покупки, роботу, близьке оточення. Уміння порозумітися у простих ситуаціях, де йдеться про прямий обмін інформацією стосовно відомих речей. Уміння простими засобами описати власне походження, освіту, безпосереднє оточення і речі першої  необхідності.

В1

Здатність розуміти основний зміст, коли вживається зрозуміла загальновживана лексика і йдеться про знайомі поняття з роботи, школи, дозвілля тощо. Вміння вийти з більшості ситуацій, що трапляються під час поїздок німецькомовними країнами. Вміння просто і зв’язно висловлюватися щодо знайомих тем і сфер особистих зацікавлень. Вміння робити повідомлення про спогади, події, мрії, надії й цілі з власного життя, давати короткі пояснення й обґрунтування щодо планів і намірів.

В2

Здатність розуміти основний зміст складних текстів до конкретних та абстрактних тем; розуміння також фахових дискусій у власній галузі. Вміння порозумітися настільки спонтанно й вільно, щоб вести звичайну розмову з носіями мови без великих зусиль з обох боків. Уміння чітко й деталізовано висловлюватися щодо широкого спектру тем, висловлювати думку щодо актуальних питань, обґрунтовувати недоліки й переваги різних можливостей.

С1

Здатність розуміти широкий спектр складних великих текстів, простежуючи також прихований зміст. Вміння висловлюватися спонтанно і вільно, не відчуваючи часто очевидної потреби добору слів. Уміння результативно й різнопланово використовувати мову в суспільному і професійному житті, а також у навчанні. Вміння чітко, структуровано і вичерпно висловлюватися щодо складних ситуацій, застосовуючи при цьому належним чином різні синтаксичні засоби.

С2

Здатність без зусиль розуміти практично все прочитане й почуте. Вміння узагальнювати інформацію з різних письмових та усних джерел, даючи при цьому пояснення й обґрунтування у зв’язному викладенні. Вміння висловлюватися спонтанно, дуже вільно і точно, передаючи тонкі значеннєві відтінки у складних ситуаціях.