«‎Ауергаус» і «‎Руки розбійника»

 

«‎Ауергаус» і «‎Руки розбійника» — книги німецьких авторів Бова Б’єрґа та Фінна-Олє Гайнріха, які цілком заслуговують на звання хороших підліткових книг.
Тернопільська обласна бібліотека для молоді отримала книги від партнера Goethe-Unstitut в Україні в рамках проєкту "Мова. Культура. Німеччина", тому читачі бібліотеки можуть насолоджуватися читанням творів німецьких авторів.
Обидва романи відверто розказують про підліткове життя з усіма його тонкощами та деталями. Вони дають читачам можливість подивитися на самих себе під новими кутами, відчути в собі частинку кожного з персонажів та просто насолодитися цікавими історіями. Їх справді можна назвати якісною літературою про і для підлітків.
Стиль Бова Б’єрґа втягує в історію з першого речення. Проста, лаконічна, не перевантажена, але при цьому особлива у кожного персонажа, мова щиро та без пафосу розкриває серйозні теми. Дрібні деталі показують атмосферу Німеччини кінця минулого століття та додають виразності. Завдяки їм книга стає правдоподібною, а героям хочеться вірити. Історія починається не з початку й не з кінця, а так, як починаються всі історії, розказані друзями для друзів — десь із середини. Але цей перший розділ одразу розкриває персонажів. Вони всі різні, не клішовані, ми бачимо їх із різних сторін та в різних ситуаціях. Шість підлітків, що втомилися від буденності, живуть власною маленькою комуною. Заради того, щоб підтримати Фрідера, який втомився жити взагалі. У кожного з них є своя історія, яку вони поступово розказують, особливості, що впливають на їхню поведінку і сюжет та створюють цілісну картину.
«Ауергаус» розповідає про інший час в іншій країні, але проблеми й теми роману надзвичайно актуальні для сучасних українських підлітків. Вибір шляху після закінчення школи, дружба, руйнування близьких стосунків, прихід нової, чужої людини в родину та багато інших гострих питань турбують оповідача.
Подібний спосіб оповіді обирає й Фінн-Олє Гайнріх у романі «‎Руки розбійника». Історію дружби головних персонажів Яніка (хлопця із порядної німецької родини) і Самюеля (напівтурка, який живе лише з матір’ю із алкогольною залежністю) розповідає перший. Завдяки такому оповідачу вийшла не пафосна історія про юнака з бідної родини, який шукає свого батька, а розповідь про те, як його сприймає близький друг.
Джерело: ЛЕКТЮРА - німецько-український літературний блог.

Немає коментарів:

Дописати коментар